Науково-методична діяльність

В школі був проведений шкільний семінар з класними керівниками на тему "Сучасний класний керівник. Яким йому бути?

Мета семінару булда зясувати роль і функції сучасного класного керівника та ролзвинути навички ефективного спілкування з батьками та вихованцями.

Адже, від класного керівника залежить ступінь сформованості колективу. Вміння зуртувати навколо себе дітей - великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести відкрити світ - неоціненний скарб справжнього педагога.

ОПИС ДОСВІДУ

Шкільна освіта - справа колективна, і успішна діяльність багато в чому залежить від того, хто цим колективом керує. Так хто ж він, сучасний успішний директор школи - менеджер чи лідер в освіті?

Минуло вже пꞌятнадцять років з тих пір, як я вперше переступив поріг школи в якості вчителя і пꞌять років в якості керівника...  Багато це чи мало? Педагогічний досвід чималий, отже як педагог частково відбувся. А от як управлінець? Начебто нічого серйозного не зробив, ще не досяг якихось високих результатів. Я спробував себе в різних педагогічних іпостасях. Молодим спеціалістом  прийшов у ЗОШ І-ІІІст. с.Березичі  вчителем трудового навчання після закінчення педагогічного училища (хороший і цікавий був час , повний вражень ),…, я розумів, що мені не вистачає знань для того, щоб якісно організувати навчальний процес, потрібно рости як педагогу далі. Тому  прийшов до рішення про необхідність отримання  вищої освіти. А оскільки з дитинства  дуже полюбляв мандрувати, цікавився різними країнами, тому   вступив до Волинського державного університету імені Лесі Українки на географічний факультет й успішно його закінчив із дипломом магістра географії. Життєва дорога завела мене в мальовниче село Погулянка, де і працював учителем географії 5 років. Доля склалася так, що я повернувся в  моє рідне село Березичі, воістину дивовижний край з унікальними людьми! Час летить швидко, і ось вже мої перші учні  ведуть своїх дітей до нас у школу. Здавалося, ще вчора вони самі були учнями, а  сьогодні привели за руку своїх дітлахів!

 І нарешті я – директор... Отже, в житті можна встигнути багато: я посадив дерево (і не одне),  майже побудував свій будинок , у мене росте два сини. І все-таки чи відбувся я як менеджер освіти?

Я не помітив, як пролетіли роки, і ніколи не уявляв, який сюрприз піднесе мені життя. Улюблена школа,  яка виростила мене як педагога, ЗОШ І-ІІІст. с.Березичі, залишилася без керівника і опинилася перед вибором: кому стати біля керма великого корабля знань. Відділ освіти  (в особі начальника Шукаловича М.М.) запропонував мою кандидатуру. На високому рівні кандидатура схвалена, але найголовніше педагогічним колективом був зроблений вибір: мені була виявлена ця довіра - я став директором. Сталося те, що сталося. Я знаю, що кожен директор школи відчував ті ж самі почуття, що і я в той момент: з одного боку було лячно, з іншого інтригуюче, адже починається щось грандіозне в моєму житті,  доля дає мені шанс - створити таку школу, про яку мріяв. Школу, де буде комфортно всім - і учням , і вчителям, і батькам спокійно за своїх дітей.

  Ті ж люди, ті ж стіни, але відчуття на собі відповідальності за педагогів, учнів, батьків у мої 29 років, стало для мене своєрідним викликом долі, що відкриває нові горизонти в моїй педагогічній діяльності . Я бачив їх у тому, що, зберігаючи краще в школі , потрібно прийняти нову якість - стати лідером для своїх учителів, зберігаючи у душі трепетне ставлення до них.

 Я хотів бути директором, чия влада не була б авторитарною, щоб мої стосунки з колегами будувалися на довірі і повазі. Розуміючи, що

«влада – це тягар», як казав Іван Калита, я вірив, що вона давала мені можливість створити власний освітній простір в рамках школи і реалізувати свої уявлення про виховання і навчання як унікальні творчі процеси, що забезпечують умови для самореалізації, самоосвіти, самовиховання учня і вчителя.

  Для цього слід було чітко визначити свої світоглядні позиції і починати діяти, будувати  власний шкільний світ, оскільки я розумів, що школа – це  якийсь відрізок життя для учнів, який повинен бути прожитий плідно, цікаво, гідно. А для вчителів школа мала стати не просто роботою, але і можливістю самореалізації, задоволення, бо тоді в роботі є сенс, коли ти можеш пишатися своїми досягненнями, а не просто заробляти гроші. Найголовнішим принципом своєї роботи я визначив свободу вибору як для вчителів, так і для учнів. Пам'ятаючи про основне в постулаті гуманістичної психології К. Роджерса про адекватне щире самовираження, я дозволив кожному в своєму великому колективі стати самим собою. Так було легше визначити своїх однодумців і тих, хто ним повинен був стати.

     Свобода вибору давала моїм колегам можливість розвиватися в самостійно обраному ними руслі, самовдосконалюватися, вивчати нові освітні технології, ділитися своїм досвідом, своїми педагогічними знахідками. Я далекий від думки ідеалізувати свій колектив: не всі хотіли робити те, що слід було робити вчителю обов'язково: вчитися, розвиватися, рости. Але для мене було важливо витримати свій стиль - безоцінне, позитивне прийняття іншої людини. Я не міг і не хотів нав'язувати їм своє світосприйняття, так як без їх внутрішньої потреби розвиватися немає справжнього вчителя, а є просто «ремісник», «урокодавець». Я хотів дати їм зрозуміти, що вони можуть бути іншими: більш цікавими, успішними, що вони всі дуже талановиті. Ми ростемо разом - я і мої вчителі. Підсумком моїх переконань, що свобода вибору є критерієм прогресу, стало те, що у деяких творчих учителів з'явилося адекватне бажання вийти за межі школи і продемонструвати себе на районному рівні. Як результат , протягом останніх п'яти років наш педагогічний коллектив був активним у різних районних конкурсах, семінарах.

Як директор, у своїй роботі керуюся Конституцією України, Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів  України від 27.08.2010 року №778, Статутом школи, регіональними програмами і комплексними планами в галузі освіти, наказами МОН України, управління освіти Волинської облдержадміністрації та відділу освіти  Любешівської райдержадміністрації.

Навчальний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним статутом.

ХХІ століття диктує нові вимоги до вчителя, бо змінюється його функція у професійній діяльності: з транслятора знань він перетворюється в організатора й координатора самостійної пізнавальної діяльності учнів, стає їх партнером у педагогічному процесі. А в кінцевому результаті на вчителя покладається завдання підготовки до життя людини, здатною визначити свою роль у суспільстві, а також задовільнити власні професійні інтереси, тому першочерговим своїм завданням поставив створити в школі всі необхідні умови для навчання, всебічного розвитку учнів.

   Здійснення цієї мети вимагає наполегливої праці над проблемою:

     “Активізація навчально-пізнавальної діяльності та творчий розвиток особистості”.

Питання навчально-пізнавальної діяльності досліджували Дичківська І. М., С.О. Сисоєва, Вукіна Н.В., Т.І. Шамова та ін.

Ідеї концепції відображають пріори­тети розвитку школи: запровадження компетентнісно орієнтованого підходу в освіті як основи формування життєспроможної самодостатньої особистості; організація профільного навчання в старшій школі; запровадження новітніх інфор­маційно-комунікаційних технологій;  упровадження моніторингу якості освіти учнів у контексті зов­нішнього незалежного оцінювання. Усе це знайш­ло конкретне втілення в перспективному плані на 2011-2015 pp., річних планах роботи школи.

Робота над проблемою школи реалізується че­рез інноваційні й традиційні форми роботи: мето­дичні об'єднання, проблемні семінари, відкриті уроки, предметні тижні, семінари-практикуми, ді­лові й рольові ігри, тренінги, тижні майстерності, «круглі столи», творчі звіти вчителів, тижні моло­дих учителів. Зокрема в школі за три останніх роки було проведено районний семінар для молодих вчителів української мови та літератури «Навчання самоаналізу та аналізу відвіданих уроків, моделювання уроків та їх фрагментів», семінар для вчителів початкових класів на тему «Людина для добра приходить в світ й покликана завжди добро творити», семінар бібліотекарів на тему «Формування і розвиток читацької компетенції школярів», окружний семінар «Готовність першокласників до школи», консиліум «Адаптація учнів першого та пꞌятого класів».

Серед проблем, над якими працюють учителі школи, найбільш значущими є самореалізація особистості вчителя й учня шляхом використання інноваційних технологій у системі особистісно орієнтованої освіти. Ключовою особою у розв’язанні цієї проблеми був і залишається вчитель. Школа сьогодні – це передусім школа самореалізації, і вчитель ставить за мету – виявити творчі здібності дитини, а це потребує оновлення змісту і форм професійної діяльності педагога. Щороку вчителі школи проходять курсову перепідготовку щодо запровадження інноваційних технологій на уроках, беруть участь у конкурсах «Учитель року», де показують свою педагогічну майстерність. Учителі щороку  подають матеріали на виставку « Творчі сходинки педагогів Волині.

До творчого пошуку, дослідницької роботи вчителя спонукає найперше внутрішня потреба відповідати вимогам часу і запитам сучасних учнів.

Тим, хто сумнівається, змінювати щось, беручи на себе додаткове навантаження й усі ризики новаторства, чи почекати, поки щось зміниться ззовні, варто усвідомити: «Якщо хочете відчути насолоду від педагогічної праці, не будьте ремісником. Творіть, шукайте, експериментуйте, разом з учнями. Вони люблять учителя знаючого, непосидючого, цікавого», слова Василя Сухомлинського.

Цей девіз і взяли за основу мої колеги. Тому наші педагоги є постійними учасниками районного конкурсу серед учителів «Учитель року»

Ø     2009р – Марчик М.В. – номінація «Трудове навчання»;

Ø     2010р. – Капець Р.І. – номінація «Початкові класи»;

Ø     2012р. -  Матейчик Н.Ф. – номінація «Музичне мистецтво»;

Ø     2012р. Ковальчук Л.С. – номінація «класний керівник»;

Ø     2013р. Ковальчук В.П. – номінація «Світова література»;

Ø     2013р. Капець В.П. – номінація «Директор школи».

В основу сучасного процесу навчання наш педагогічний колектив поклав принцип формування особистості учня в контексті розвитку навичок, актуальних у ХХІ столітті: спроможність сприймати інформацію не механічно, а усвідомлено, особистісно, самостійно інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня культурного розвитку, віку й статі; здатність на належному рівні мовної й комунікативної  культури підтримувати міжособистісні стосунки.

Так, ми багато і плідно трудилися над собою і намагалися, щоб наші діти за рівнем освіти могли конкурувати з учнями міських шкіл. І коли на районну чи обласну сцену  освіти  поряд з випускниками великих визнаних шкіл піднімаються учні нашої невеличкої сільської школи (а відбувається це щорічно) , охоплює почуття радості і гордості.

У 2008р. школа здобула 7 районних перемог у предметних олімпіадах і 5- у різних конкурсах;

У 2009 р. в олімпіадах 8 перемог, у конкурсах – 3; 

У 2010р. в олімпіадах 7 перемог, у конкурсах – 4;

У 2011р. в олімпіадах 6 перемог, у конкурсах – 6, 2 місце в літературному конкурсі ім. Т.Шевченка та 3 місце в цьому ж конкурсі на Всеукраїнському рівні;

У 2012 в олімпіадах 9 перемог, у конкурсах – 4, а в обласному конкурсі «Таланти третього тисячоліття» (номінація «Декоративно-ужиткове мистецтво») наша учениця зайняла друге місце.

Аналіз результатів кожного навчального ро­ку свідчить про стабільність динаміки навчаль­них досягнень. Якість освіти учнів — це підсумок рівня професійної майстерності педагогічного ко­лективу школи, який характеризується пошуком нових форм і методів навчання, упровадженням інноваційних технологій у навчальний процес, зокрема: проведення уроків математики, фізи­ки, біології, , літератури з використан­ням комп'ютерних технологій, а також твор­чих, бінарних уроків, уроків-ігор; використання інтерактивних форм навчання; організація «круглих столів» робота над проек­тами.

Зокрема хотілося б відмітити участь нашої школи в всеукраїнському проекті FAIR PLAU «Чесна гра». Цей проект покликаний допомагати молодим людям зробити правильний вибір щодо здорового способу життя, безпечної поведінки та відповідального ставлення до себе та оточуючих.  

У цілому в школі багато уваги приділяється збереженню і зміцненню здоров’я молоді, вихованню свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я. Щороку, у вересні, проводиться тиждень здоров’я, присвячений Дню фізичної культури та спорту. Важливою ознакою сучасного навчального процесу є використання  здоровꞌязбережувальних технологій. Дбаючи про здоровꞌя учнів урізноманітнюються форми організації навчання, щоб діти  мали можливість більше рухатися, а не перебувати в статистичному положенні. В цьому питанні нам є чим пишатися, оскільки я і сам є вчителем фізичної культури, то це питання для мене досить актуальне і важливе. За пꞌять років  вихованці нашої школи здобули сто двадцять чотири грамоти  з різних видів змагань. Учні нашої школи є постійними учасниками і переможцями обласних та всеукраїнських змагань. Входять до складу збірної області з волейболу, легкої атлетики, настільного тенісу.

Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює у тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Вони є учасниками позакласних заходів, пов’язаних з професіями, світом захоплень, родинними святами.

Батьківський комітет школи співпра­цює з органами виконавчої влади, організація­ми, підприємствами та спрямовує свою роботу на поліпшення умов навчання й виховання учнів. Батьківська громадськість сприяє зміцненню на­вчально-виховної, матеріально-техніч­ної, культурно-спортивної бази школи. Завдяки злагодженій роботі батьківського комітету, ради школи  в цьму році було проведено ряд ремонтів класних кімнат на суму 21 тисяча гривень.

Батьки беруть участь в організа­ції та проведенні заходів, спрямованих на охорону життя й здоров'я учасників навчально-виховного процесу, організації дозвілля й оздоровлення уч­нів .

Слід відмітити також допомогу кандидатів у депутати до обласної ради та Верховної Ради: меблі та сучасна оргтехніка, яка суттєво допомагає педагогічному колективу в роботі.

Велику роль у роботі школи відіграє співпраця з органами місцевого самоврядування. Адже школа – це  дуже велике господарство, і допомага фінансова чи технікою нам дуже потрібна, то в цьому плані в мене налагоджена тісна співпраця з місцевим головою сільської ради та головою колгоспу.

 Пріоритетним напрямком свого освітнього простору ми всі вважаємо виховання, тому що для більшості дітей тільки в школі створено виховне середовище, яке за своєю якістю унікальне. Адже нам вдалося створити в школі атмосферу психологічної безпеки, клімат взаємної довіри. Ми вчилися і вчимося слухати і чути дітей, максимально адаптуватися до всіх їхніх висловлювань, думок і дій; використовували їх помилки, як можливість нового, несподіваного погляду на що-небудь звичне . Ми своїх учнів просто любимо.

Одним з парадоксальних явищ у нашому житті є той факт, що діти прагнуть швидше стати дорослими, а подорослішавши, мріють повернутися в дитинство. Нам, учителям, пощастило в тому плані, що, перебуваючи серед дітей, ми все одно, незважаючи на будь-який вік, залишаємося дуже молодими. А інакше не можна. Тільки так можна зрозуміти душу дитини, тільки тоді він потягнеться до тебе, буде довіряти тобі, любити тебе, а значить, буде любити і твій предмет.

  І на нашу любов діти відповідають взаємністю. Я і мої вчителі можемо пишатися собою вже тільки тому, що наші випускники не забувають  дорогу до школи. Коли я входжу в шкільний вестибюль, частенько бачу там і тих, хто закінчив школу минулого року, і тих, хто покинув її стіни п'ять - шість років тому. А наші Останні дзвінки і Дні Знань перетворюються на справжні свята не тільки для винуватців торжества, а й для всіх жителів нашого села. У ці дні в шкільному фойє, як кажуть, яблуку ніде впасти. І ми – вчителі, учні, батьки – відчуваємо  себе по-справжньому однією сім'єю . Я цьому щиро радий. Для мене дуже важливо, який імідж моєї установи.

  Позиціонуючи школу в соціумі, головним вважаю конструктивну співпрацю з батьками, створення своєрідного альянсу сім'ї та школи. Думаю, що єдино можливий спосіб звернення один до одного - прохання , я незмінно його записав високим етичним рівнем взаємовідносин у будь-якій ситуації. У спільному діалозі головне – намітити  конструктивний вихід із такого становища, щоб у підсумку і сім'я зміцнилася, і дитина відчула себе більш захищеною й улюбленою. Підліток – це  не тільки «похідна» сім'ї , це і «похідна» школи, і того соціального середовища, у якому він перебуває, і вулиці , і своїх друзів , і подруг.

Будь-яка дитина має золоте зерно в душі, яке потрапляючи на родючий грунт, дає світолюбні пагінці добра, правди, гідності, гордості. Кожен учень може і повинен бути у чомусь першим: один – у навчанні, другий – у   трудовій діяльності, третій – у  мистецтві, четвертий – у спорті і т.д.

Такий підхід виходячи з проблемного питання школи покладений у систему роботи нашої школи, де кожній дитині надана можливість реалізувати себе, проявити свій талант, що, в свою чергу, надихає дитину на подолання труднощів, дає можливість відчути себе рівною серед рівних і, водночас, першою серед інших у певній         галузі життєдіяльності, а звідси – радість у навчанні, пробудження енергії життя, формування людської гідності.

Однією зі складових частин виховної роботи в позаурочний час у нашій школі є різноманітні обꞌєднання і клуби, гуртки, секції, в яких кожна дитина має можливості щонайбільшої самореалізації себе як особистості, як людини, що формується.

Із метою обꞌєднання зусиль педагогічного та учнівського колективів для добрих і корисних справ, щоб зробити шкільне життя змістовним, веселим, цікавим, у школі створено Учнівську республіку «ТЕМП», до складу якої входять учні 5-11 класів, та обꞌєднання учнів початкової ланки «Країна Сонячна».

Усі ідеї дітей стосовно цікавої, насиченості шкільного життя втілюються  нашими шкільними міністерствами, яких є сім.

Діяльність багатогранна, але головним чином спрямована на формування цивільно-патріотичної свідомості і шанобливого ставлення до своєї малої Батьківщини. І сьогодні в стінах рідної школи працює колектив, що складається практично на 70% з випускників нашої школи.

      Ну от і зꞌявилася та думка, яка не залишає мене останній час: дитина – це дар, даний нам Богом. Одного разу прочитав і записав чудові слова: «... в наш духовно - збитковий час виховання дітей залишилося одним з небагатьох видів рятівного і в той же час цілком загальнодоступного духовного діяння. Ця праця, що чиниться заради Дитини, є справжнім християнським подвигом, і труднощі на цьому шляху – той   рятівний хрест, на якому спокутуються наші гріхи. Дитина – це  дар Божий: не тільки в сенсі радості, але і в сенсі скорботи - як дарований нам хресний шлях порятунку. Це дар, даний нам завжди понад наші заслуг, дар милості Божої ».

 Так хочеться, щоб у перших рядах української інтелігенції були вчителі. Адже справжній інтелігент завжди йде на крок попереду обивателя. Його не влаштовує поверхове ставлення до життя, він завжди спрямований до суті речей і явищ, до межі розуміння та участі в тому, чим він зайнятий. Як складно директору в цьому плані. І як важливо саме тому дотримуватися суто людської заповіді: Не топчи слабкого, не трусися перед сильним, не продавай, не тріпочи перед начальством, не втрачай совісті на дрібному підлабузництві . Я це не в осуд комусь кажу, а з досвіду особистого спілкування з багатьма розумними і гарними людьми.

       Одним із найважливіших завдань, які стоять перед школою, є переорієнтація навчально-виховного процесу  на нові вимоги, а відповідно і нові завдання, які ставить сьогодення. Національна доктрина  розвитку освіти України зазначає, що громадськість потребує високоосвічених, ініціативних та енергійних, винахідливих молодих людей, здібних творчо реформувати наше суспільство, значно підвищити інтелектуальний  потенціал країни, відновити духовну культуру. Школа   покликана виховати людину – перспективну, ділову, яка вміє поєднати  багатий духовний світ, знання, практику та знайти собі гідне місце в житті.  Виконати такі завдання  можливо в умовах моделі школи,  основна ідея якої – ресурсний підхід, здатний перетворити знання і засоби діяльності, якими володіють учні, на розвиток кожної особистості.

І на закінчення хочу сказати, в сучасному світі самим  важливим чинником розвитку є зміни. На жаль, в нашій роботі труднощів і криз завжди більше, ніж досягнень. Тим важливіше для нас цілеспрямованість і наполегливість у подоланні труднощів. Ввжаю, що досягнення нової якості освіти неможливо без включеннвя у цей процес кожного з нас: вчителів, керівника школи, батьків. Висловлюю впевненість, що разом ми створимо «Нову школу» - розумний будинок з відкритою і трепетної душею.

Отже, можу  сказати, що я щасливий?

  Мені дуже близький вираз «важке щастя». Буває, що мрієш про щось, досягаєш поставлених цілей, але виявляється, що це або вже не потрібно, або не актуально. Буває ... Не сумую, продовжую віддавати всього себе роботі. Інакше не можна.

Література

1. Вукіна Н.В., Дементієвськаа Н.Л., Суизенко І. М. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / За наук. ред. О. 1. Пометун. -Х„ 2007.-190 с.

2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.

3. Огієвич О. Дидактична гра - шлях до підвищення якості навчання і виховання учнів. Анотація досвіду//Нова педагогічна думка. - 2005. - №1. - С.83.

4. Педагогічний словник/ За ред. Дійсного члена АПН України Ярмаченка М. Д. - К.: Педагогічна думка, 2001. - 514 с.

5. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: (Монографія) / За ред.С.О. Сисоєва. – К.: ВІПОЛ, 2001. – 502 с.

Виступ на педагогічній конференції (2011р.)

Тема: Робота з молодими педагогами в школі

Шановні учасники конференції, я пропоную на ваш розгляд питання «Формування професійної компетентності та індивідуального стилю молодого педагога». Чому саме це питання?. З 29 педагогічник працівників 4 педагога мають педагогічний стаж до трьох років , а 12 вчителів з колективу мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст». Ось чому це питання є найбільш актуальне для нашого педагогічного колективу

Античні мудреці говорили: «Хочеш розви­вати державу — виховуй молодь». Адже саме молодь, за якою майбутнє в усьому, в тому числі і в освіті, покликана зміцнювати державу. Бага­то в чому успіх і результати навчального закладу залежать від роботи з молодими спеціалістами, які охоче сприймають інновації.

Тому однією з найважливіших проблем у діяльності дирекції є робота з моло­дими та малодосвідченими педагогами.

Слід зазначити, що зміст роботи саме з мо­лодими вчителями відрізняється від методичної роботи з досвідченими педагогічними кадрами: через брак досвіду вони вимагають більшої ува­ги з боку дирекції, вчителів - наставників, постійного відслідковування їхньої діяльності,  а метою     з'ясування професійних складнощів і на­дання їм допомоги. Така копітка робота потребує від нас створення відповідної сис­теми супроводу, яка б сприяла процесу ста­новлення молодого фахівця і його адаптації до професійної діяльності в умовах зміни параметрів психолого-педагогічної компе­тенції.

Інноваційна діяльність педагогів стає на сьо­годнішній день основним напрямом реалізації модернізаційних реформ в освіті й одним із сут­тєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому. Це визначає клю­чові пріоритети внутрішньошкільної методичної роботи, яка має свідомо визначити для себе як пріоритетну мету формування професійної ком­петентності педагогів та їх підготовку до здій­снення інноваційної діяльності.

Перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасно­го спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок. Вимоги, висунуті до вчителів відповідно до стандартів професійно-педагогічної освіти, містять інноваційні компоненти на основі компетентнісно-орієнтованого підходу. Сучасний учитель повинен уміти сам і навчити учнів твор­чо опановувати знання, застосовувати їх у кон­кретних навчальних і життєвих ситуаціях, кри­тично осмислювати здобуту інформацію, володіти вміннями й навичками саморозвитку, самоана­лізу, самоконтролю та самооцінки.

У роботі з молодими педагогами одне з осно­вних завдань — формувати їхню педагогічну майстерність, тобто допомогти їх теоретичні знання застосовувати у практичній діяльності. Хочемо звернути увагу на те, що вже з перших днів педагогічної діяльності молодих учителів їхніми компетентними супровідниками стають досвідчені вчителі нашого колективу школи та округу.

Як же ми впливаємо на розвиток кон­кретної особистості фахівця, як здійснює­мо науково-методичний супровід розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих педагогів?

Розпочинається така робота з підготовки до серпневої конференції і закінчується на початку квітня декадою «Ініціатива і творчість молодих». У цей період іде їхнє навчання, демонстрація до­свіду роботи досвідченими педагогами, проведен­ня «майстер-класів», відкритих уроків, організо­вується наставництво, групове та індивідуальне консультування. Традиційно на святкування 1 вересня Дня знань проводиться посвята в педагоги.

Результативною формою роботи з молоди­ми педагогами є місячник молодого вчителя. Це допомагає вчителям у вирішенні проблем щодо впровадження сучас­них методів і технологій навчання та виховання, ознайомлення з педагогічною спадщиною видатних педагогів, передовим педагогічним досвідом освітян району, області.

Щоб стати вчителем, кожен має збагнути, що урок — це не 45 хвилин спілкування з учнем, а все життя, віддане справі навчання і виховання.

Цікавою формою роботи з молодими вчи­телями в рамках місячника є проведення дня відкритих дверей — «майстер-класів». Тут до­свідчені вчителі проводять відкриті уроки, ді­ляться своїм досвідом, вчать молодих здійсню­вати аналіз та самоаналіз уроків, показують, як на практиці використовувати педагогічні ідеї Ва­силя Сухомлинського.           (фото)

«Майстер-класи» проводять вчителі вищої та першої категорії.

Під час проведення засідань  використовуються найрізноманітніші форми і методи роботи, які дозволяють здійснювати практичну спрямова­ність та індивідуалізацію формування профе­сійної компетентності, підвищення педагогічної майстерності педагогів.

З метою визначення рівня професійної адап­тації молодих фахівців та розвитку ініціативи і творчості молодих педагогів дирекція школи традиційно проводить декаду молодого вчителя «Ініціатива і творчість молодих».

Навесні, під час відкриття декади, про­водиться методичний діалог «Мої перші успіхи і досягнення», під час якого ми мали можли­вість ознайомитись з набутим досвідом молодих фахівців, їхніми здобутками, педагогічними успіхами, особливостями роботи та проблема­ми з питань методики викладання. Така ро­бота допомагає методистам у визначенні форм методичної роботи з молодими вчителями для їх професійного становлення, вироблення "їх власного стилю роботи, розвитку фахового по­тенціалу.

Молоді вчителі в ході роботи розповіда­ли про перші враження від проведених уроків (занять), що подобається їм найбільше в пе­дагогічній діяльності, що викликає найбільші труднощі, як впливає на зростання фахового рівня самоосвітня робота; як методична робота, у розв'язанні першочергових проблем, у подо­ланні труднощів, з якими вони зустрічаються, що сприяє їх адаптації у роботі з учнями та спілкуванні з колегами.

На думку видатного українського громад­ського діяча, письменника І. Франка, щоб мати «добрих учителів», необхідно «добре їх самих вивчити» та «поста­вити в такі умови, щоб вони могли щось добре зробити».

У нормативних документах неодноразово ак­центувалась увага на ролі вчителя в сучасних освітніх процесах, його впливі на рівень духовної культури суспільства, ствердження демократичних цінностей та процесів. Розвиток цих чинників — це спільне завдання і держави, і вчителя.

Сформувати в молодого спеціаліста потребу від­повідати цим високим завданням, запобігти роз­чаруванню в обраній професії, створити освітньо-розвивальне середовище, в результаті взаємодії з яким у молодого вчителя з'явиться готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, що має стати підґрунтям для його осо-бистісної педагогічної концепції. З цією метою в школі проводиться певна робота по становленню молодого вчителя», розроблено положення, складено на­вчальний робочий план. (слайди)

Однією з необхідних складових роботи в «Школі» та побажань до вчителів є обов'язкове продовження набуття заочно освітньо-квалі­фікаційного рівня «спеціаліста» у вищому на­вчальному закладі IV рівня акредитації. Таких вчителів в нас двоє і всі вони є — студентами педагогічних вищих навчальних закладів Волинської області.

Молоді вчителі — це майбутнє школи, дер­жави. Левову частину творчої енергії, досвіду, сміливості в пошуках відомі педагоги здобули саме в перші роки своєї педагогічної діяльності. Під­готовка у ВНЗ не визначає однозначно характер адаптації молодого вчителя. Успішність його про­фесійного визначення залежіть від того, наскільки ефективно поєднується підготовка у виші зі спри­ятливими у творчому відношенні умовами його діяльності в школі. Найбільші проблеми виника­ють у вчителя-початківця на уроці. Це пов'язано з тим, що молодий педагог повинен самостійно приймати рішення в різних педагогічних ситуа­ціях, тобто відразу проявляти свою педагогічну майстерність, яка в практичній діяльності педагога формується поступово.